Токсоплазмоз

Токсоплазмоз – паразитарне захворювання, збудником якого є Toxoplasma gondii – внутрішньоклітинний облігатний паразит, розвиток якого проходить зі зміною морфологічних форм: ооцисти, псевдоцисти, цисти, тахізоїти. Безстатеве розмноження мікроорганізма відбувається у тканинах будь-яких теплокровних тварин, статеве – у шлунково-кишковому епітелії представників родини котячих. Домашні кішки інфікуються при поїданні м’яса тварин, що містить цисти T. gondii, після чого протягом 1-2 тижнів інфіковані тварини виділяють з фекаліями від 1 до 6 мільйонів ооцист. До організму проміжних хазяїв, у тому числі і людини, паразит потрапляє у вигляді ооцист аліментарним шляхом або через пошкоджені шкіру та слизові оболонки, а також через плаценту від інфікованої матері до плоду. Після інфікування в м’язах та нервовій системі людини формуються цисти і захворювання переходить у латентний стан. У імуносупресованих індивідів перебіг токсоплазмозу є менш сприятливим і часто має наслідком менінгоенцефаліт.

Іншою групою ризику є вагітні жінки. Пошкодження плоду при токсоплазмозі бувають важкими, і наслідком вагітності можуть бути спонтанні аборти, мертвонародження, та народження немовлят з ознаками токсоплазмозу (хоріоретиніту, внутрішньочерепних кальцифікацій, та гідроцефалії).

Відповідно до оцінок, понад третина людства заражена паразитом, але інфекція нерівномірно поширена в різних країнах (від 10 до 80%, залежно від регіону). Близько 190 000 дітей з вродженим токсоплазмозом з’являються на світ щорічно. За деякими дослідженнями кількість серопозитивних осіб серед дорослого населення України становить приблизно 50%.

Виходячи з того, що симптоматична картина токсоплазмозу відрізняється різноманітністю, а симптоми не є специфічними, при діагностиці цього захворювання широко використовуються лабораторні методи дослідження. ІФА вважається найбільш об’єктивним методом лабораторної діагностики токсоплазмозу для виявлення специфічних антитіл до T. gondii. Специфічні антитіла класу IgM є найбільш раннім маркером гострої інфекції, оскільки вони продукуються під час перших кількох тижнів після інфікування. Антитіла класу IgG зазвичай можна виявити через 2-3 тижні після появи IgM, їх рівень досягає максимуму через 2-3 місяці, а потім знижується, виходячи на плато, що робить можливим їх виявлення протягом тривалого часу.

Зважаючи на тяжкі наслідки первинного токсоплазмозу у вагітних, постає питання диференціації первинної та паст-інфекції. Одночасне виявлення специфічних антитіл класу IgM та IgG не дозволяє точно встановити діагноз первинного токсоплазмозу, оскільки IgM можуть персистувати протягом року після гострої інфекції. Згідно з літературними даними, більшість позитивних результатів на виявлення анти-T. gondii IgM (60%) отримано у вагітних жінок з паст- інфекцією. В таких випадках визначення індексу авідності специфічних IgG антитіл методом імуноферментного аналізу допомагає розрізнити первинну та паст-інфекцію. Високоавідні антитіла класу IgG з’являються лише через 12–16 тижнів після інфікування T. gondii.