Аскаридоз

Аскаридоз поширений у всьому світі, особливо в тропічних і субтропічних країнах. Збудник аскаридозу в людини - Ascaris lumbricoides, - круглий гельмінт з групи нематод. Дорослі аскариди паразитують у тонкому кишечнику, мають довжину 15-40 см і діаметр до 5 мм, продукують до 200000 яєць у день.

Людина заражається яйцями аскарид через забруднену воду або харчові продукти. Зрілі яйця аскарид потрапляють в дванадцятипалу кишку, де з них виходять личинки, які проникають у кровотік. З потоком крові личинки досягають печінки, серця і легенів. В альвеолах легень личинки розвиваються і через 3 тижні при відкашлюванні зі слизом потрапляють у глотку, вдруге заковтуються і далі, потрапляючи в тонкий кишечник, досягають статевої зрілості.

Часто інфекція A. lumbricoides проходить безсимптомно. Однак, у разі тяжких інвазій, може спостерігатися кривава мокрота, кашель, лихоманка, дискомфорт у животі, кишкові виразки і вихід паразитів. Аскаридоз також найчастіше є причиною синдрому Леффлера в усьому світі. Супутні симптоми включають легеневу інфільтрацію і еозинофілію.

Основними методами діагностики аскаридозу є мікроскопія (виявлення яєць у фекаліях) та серологічні (виявлення антитіл за допомогою ІФА). Найбільш поширеним методом лабораторної діагностики аскаридозу на даний час є виявлення яєць і гельмінтів у фекаліях. Цей метод ефективний при паразитуванні дорослих аскарид у кишечнику. На стадії міграції личинок ефективність діагностики аскаридозу може бути значно підвищена при застосуванні ІФА для виявлення антитіл до антигенів гельмінта. Результати такого серологічного аналізу в комплексі з даними анамнезу і урахуванням клінічної симптоматики пацієнта дозволяють діагностувати аскаридозну інвазію на ранніх стадіях і почати проведення терапії ще до появи ускладнень захворювання.